- зброєносець
- —————————————————————————————зброєно́сецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
зброєносець
Смотреть что такое "зброєносець" в других словарях:
зброєносець — но/сця, ч. 1) іст. Молодий воїн середньовіччя, обов язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. 2) перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию небудь волю … Український тлумачний словник
зброєноша — і, ч. Те саме, що зброєносець … Український тлумачний словник
чура — Чура, джура: Чура: джура, зброєносець [4] джура, зброєносець і підручний рицаря чи військового начальника [12] джура, зброєносець; також: паж [XII] джура, паж [5,7] зброєносець у козацької старшини [54] козацький слуга товариш, зброєносець [51] … Толковый украинский словарь
джура — Чура, джура: зброєносець у козацького старшини [43] зброєносець у козацької старшини [54] козацький слуга товариш, зброєносець [51] … Толковый украинский словарь
автомедон — а, ч. 1) іст. Зброєносець і візничий давньогрецького Ахіллеса. 2) перен. Синонім доброго візничого … Український тлумачний словник
джура — и, ч. В Україні в 16 18 ст. – зброєносець у козацької старшини … Український тлумачний словник
ринда — I и, ж. 1) Зброєносець та охоронець московських князів і царів у 14 17 ст. 2) діал. Свиня. || перен. Про незугарну, недоладну людину. II и, ж. 1) заст. Особливий дзвін, що звучить опівдні на суднах парусного флоту. 2) Судновий дзвін для подавання … Український тлумачний словник
фамулус — а, ч. 1) У середні віки – слуга або зброєносець. 2) У зарубіжних університетах – асистент лікаря або студент при професорі для виконання його доручень … Український тлумачний словник
щитоносець — сця, ч., іст. Воїн, озброєний щитом (у 1 знач.). || Те саме, що зброєносець 1) … Український тлумачний словник
ринда — 1 іменник чоловічого роду, істота зброєносець ринда 2 іменник жіночого роду, істота свиня рідко ринда 3 іменник жіночого роду дзвін … Орфографічний словник української мови
